Història d'un home que un dia s'adona que amb prou feines reconeix les persones amb qui ha viscut durant anys, fins al punt que la seva pròpia dona i fills li semblen estranys i tot allò que l'envolta li resulta opac i indiferent. Aleshores es llança a la recerca desesperada d'algun punt de referència per recuperar la seva identitat i no enfonsar-se en el caos. Emprèn així, a través de les il·limitades regions de la memòria, un viatge que el condueix a la infància, a l'època en què era un nen que vivia en un petit poble costaner; a la Itàlia dels anys trenta, quan el feixisme havia assolit el punt culminant del seu apogeu.

Een film over de jeugdherinneringen van Fellini. Seks, fascisme, autoracen, een gekke oom en een hitsige rondborstige sigarenverkoopster in het Rimini van de jaren '30.

In an Italian seaside town, young Titta gets into trouble with his friends and watches various local eccentrics as they engage in often absurd behavior. Frequently clashing with his stern father and defended by his doting mother, Titta witnesses the actions of a wide range of characters, from his extended family to Fascist loyalists to sensual women, with certain moments shifting into fantastical scenarios.

Малкият Тита израства под внушенията на католическото си образование и фашистката пропаганда. Баща му Аурелио е строител, анархист и антифашист. На негов гръб, освен двете деца, съпругата и старият дядо, живее и чичо Патака - ленив роднина, който чака всичко на готово. Градецът е населен с чудаци - нимфоманката Волпина, шантавият Джудицио, фукльото Бишейн, сладкодумният адвокат, слепият с акордеона. Тита ходи в градската гимназия, където препитванията се редуват с номера, погодени на учители и съученици.

Dans un bourg italien près de la mer, à l'heure du fascisme triomphant, les enfants trainassent, cherchant des victimes pour leurs blagues innocentes. L'un d'eux va connaître, en l'espace d'une année, une série d'expériences tour à tour drôles, savoureuses et poignantes.

Der Film schildert die Jugend des Jungen Titta, der im Rimini der 30er Jahre aufwächst: Die Eltern liefern sich erbitterte Wortgefechte, der Grossvater flirtet mit dem Dienstmädchen, und Faschisten und Kommunisten liefern sich kleinere Streitereien, als ein faschistisches Fest dadurch unterbrochen wird, dass vom Kirchturm die 'Internationale' erschallt.

ფედერიკო ფელინის მშობლიური საკურორტო ქალაქის რიმინის რომანული დიალექტიდან "ამარკორდი" ითარგმნება როგორც "ვიხსენებ". გენიალური რეჟისორი თავის მოგონებებს ეკრანზე აცოცხლებს და მაყურებლებს სთავაზობს ერთი ხელგაშლილი ქალის ისტორიას, რომელიც უარს არავის არაფერზე ეუბნებოდა და ყველა ადგილობრივი ვაჟიშვილის ოცნება იყო.

En Fellini-film ligner ikke nogen anden og da slet ikke den festlige Amarcord, der vandt en Oscar som årets bedste udenlandske film i 1974. Titlen betyder "jeg husker", og den fortæller om folk og fæ i Fellinis egen hjemby, Rimini, ved Adriaterhavskysten under fascismen. Federico Fellini satiriserer over sit ungdomsliv og beskriver dagliglivet i byen som et cirkus af sociale ritualer, ungdommelige lyster, mandlige fantasier og politiske udflugter.

פדריקו פליני מקים לתחייה את עיירת הולדתו רימיני, "זכרונות" מלווה את קורות חיי האדם בכל תקופותיו: סתיו, חורף, אביב וקיץ. לידה, חתונה, ילדים ומוות. זהו סרט על אנשים קטנים ופשוטים המחפשים משמעות גדולה, אותה הם מוצאים אז, בשנות ה-30, בפשיזם האיטלקי הגדול מן החיים. זהו סרט על הטיפשות האנושית אך גם על החוכמה האנושית, על החום שבפנים ועל הקור הנורא שבחוץ. על התקוות שלנו, החלומות שלא יתגשמו, על היצרים וההזיות. והכל באהבה עצומה למין האנושי, שחולשותיו הן המעלה היפה ביותר שלו. הנה לנו הקרקס של החיים, רדיפת הכבוד, שתמיד משעשעת ומגוחכת כאחד, הנפיחות האנושית שפליני קלט כה טוב, המדים, האבזרים שמקשטים את חיינו והופכים אותנו לכאורה למיוחדים, המריבות, ההתפייסויות, השמחות והטרגדיות. החשוב והפשוט, הגדול והקטן. הכל קרקס צבעוני והצגה אחת גדולה ומרהיבה. סרטו של פליני זכה בפרס האוסקר לסרט הזר 1974.

Στην ταινία παρουσιάζεται η εύθυμη πλευρά της επαρχιακής ζωής της Ιταλίας κατά την περίοδο του φασισμού. Ο Φελλίνι σατιρίζει τα νεανικά του χρόνια και μετατρέπει την καθημερινή ζωή σε μια χαρούμενη ιεροτελεστία γεμάτη συναισθήματα και πάθη. Εφηβικές επιθυμίες, αντρικές φαντασιώσεις και πολιτική ετυμολογία δένονται με τη μουσική του Nino Rota σ’ αυτήν την υπέροχη μεταφορά του Amacord.

Historia de un hombre que un día se da cuenta de que apenas reconoce a las personas con las que ha vivido durante años, hasta el punto de que su propia esposa e hijos le parecen extraños y todo lo que lo rodea le resulta opaco e indiferente. Se lanza entonces a la búsqueda desesperada de algún punto de referencia para recuperar su identidad y no hundirse en el caos. Emprende así, a través de las ilimitadas regiones de la memoria, un viaje que lo conduce a la infancia, a la época en que era un niño que vivía en un pequeño pueblo costero; a la Italia de los años treinta, cuando el fascismo había alcanzado el punto culminante de su apogeo.

La vicenda, ambientata dall'inizio della primavera del 1932 all'inizio della primavera del 1933 (riferimento certo visto la corsa della VII edizione della Mille Miglia), in una Rimini onirica ricostruita a Cinecittà, come la ricordava Fellini in sogno, narra la vita nell'antico borgo (o e' borg, come a Rimini conoscono il quartiere di San Giuliano) e dei suoi più o meno particolari abitanti: le feste paesane, le adunate del "Sabato fascista", la scuola, i signori di città, i negozianti, il suonatore cieco, la donna procace ma un po' attempata alla ricerca di un marito, il venditore ambulante, il matto, l'avvocato, quella che va con tutti, la tabaccaia dalle forme giunoniche, i professori di liceo, i fascisti, gli antifascisti e il magico conte di Lovignano, ma soprattutto i giovani del paese; adolescenti presi da una prepotente "esplosione sessuale".

　　三月，空气中纷飞飘扬着轻软絮草，教堂的钟响回荡在石板路上，小镇的春天就此揭开序幕。时序回到三零年代亚德里亚海边的小城，墨索里尼的极右理想仍是信奉的教条，建筑工人老爸、家庭主妇老妈、游手好闲的舅舅、顽皮的小弟，男孩在天主教、法西斯和义大利传统家庭价值中，迎接他的青春与成长。教室里捉弄老师的恶作剧、教堂里担心手淫的忏悔、乡村海边的热闹婚宴，费里尼从容随意地摘选撷取小镇生活的切片与轶事，密密织就一片记忆之网，在时代洪流与个人思忆之间相互辉映。

里米尼是費里尼的故鄉，這座靠海的小鎮也免不了保守的天主教與法西斯政權的影響，就像青春期男孩無法控制自己勃發的身體與蠢動的慾望。維持一家之主尊嚴的父親，要面對祕密警察的思想審查。身為家庭主婦的母親，則要在出現危機時展現剛強。還有那些各具風姿的女性和纏繞在她們身上的傳說，以及小鎮鄉親見證外面大世界的轟然。看來隨興散漫實則環環相扣，語調親暱卻能揮灑自在，渾然天成地低吟著：我記得……。

이탈리아의 작은 마을 사람들은 그들의 사회가 지역적으로 고립되어서 숨통이 막힐 듯한 느낌을 갖는다. 그들은 외로움으로 가득 차 있고, 삶을 전환시킬 특별한 것을 갈망하게 된다. 초호화 여객선인 황제호가 그들이 사는 해변을 지나게 된다는 말을 들었을 때, 동경심에 사로잡힌 마을 사람들은 보트에 모조리 타고서 열정적인 성지 순례자들처럼 해변에서 줄지어 바다로 나가 여객선을 기다린다.

„Amarcord“ neretai vadinamas autobiografiškiausiu Federico Fellini filmu. Pats režisierius jį ne sykį pristatė kaip savo jaunystę atspindinčią kino novelę. Gimtuoju italų kino autoriaus dialektu „amarcord“ reiškia „Aš prisimenu“. Fellini pasakoja apie savo paauglystės metus Italijoje. Ketvirtojo dešimtmečio miestelis, valdomas fašistų valdžios, pilnas gyvų personažų, keistuolių ir svajotojų. Filme nėra siužeto, bet yra vaikiškos atminties nuotrupos, suvienytos į didžiulės nostalgijos ir nacionalinės sielos paieškos mišinį. Režisieriaus alter ego tampa žavus šviesiaplaukis jaunuolis Titas. Tačiau visi asmeniški prisiminimai ir išgyvenimai perkurti, transformuoti ir įvilkti į sapnų bei fantazijos rūbą. Realūs įvykiai pinami su tais, kurie tik galėjo įvykti, arba su tais, kurie tik įsivaizduojami buvę.

Az Adriai-tenger partján fekvő kisvárosban él Titta, a nagyra nőtt kamasz. Miközben a harmincas évek Olaszországában egyre jobban tért hódít a fasizmus, a fiú a felnőtté válás megannyi problémájával küszködik. Az élet leginkább a kisváros utcáin zajlik, melyeken mindenki megfordul, aki él és mozog. Ott van a városka szexbombája, akiről minden férfi álmodik, az ügyvéd, az utcalány, a gigantikus mellű trafikosnő, a fagylaltos, a fasiszta pártvezér, mindenféle hóbortos emberek. Évszakok jönnek és mennek. A világhírű rendező önéletrajzi ihletésű filmje.

Елегантна синьйора в червоному - об'єкт загального бажання і захоплення. Пишногруда хазяйка тютюнової лавки, що панує у фантазіях хлопчиків-підлітків.

Ці і багато інших чудових епізодів воскрешають в пам'яті легендарного майстра кіно і оживають на екрані, аби показати нам примарний світ минулого, очима п'ятнадцятирічного підлітка.

«Амаркорд» на романьольском діалекті курортного містечка Ріміні, де виріс Феліні, означає «Я згадую». Дія цієї ностальгічної картини відбувається в італійській провінції в 30-х роках XX століття за часів фашистської диктатури Муссоліні.

Гормони вирують в юних тілах підлітків. Сім'я, церква і дружба - непорушні основи побуту і життя городян. На вулицях розвішені гігантські портрети великого «дуче». Секс панує на кожному розі. І життя, яке демонструють в місцевому кінотеатрі, береться за еталон реального життя.

Zagadkowy tytuł oznaczający w dialekcie romańskim "pamiętam" znakomicie oddaje poetykę i nastrój tego obrazu. Jest to opowieść o jednym z miasteczek włoskiej prowincji w latach 1930 - 35, kiedy to największy wpływ na sytuację ówczesnych Włoch wywierał kościół i ideologia faszystowska. Przede wszystkim jest to jednak historia mieszkańców włoskiej prowincji - ludzi, których życie upływa obok głównych nurtów życia politycznego i społecznego. Jest to historia leniwego, zamkniętego w sobie, nieprzeniknionego życia włoskiej prowincji, historia obijactwa, mizernych uczuć, śmiesznych po trosze aspiracji i pragnień - mówił o swym filmie Fellini. Reżyser jest daleki od idealizowania wspomnień z dzieciństwa. Jego film jest w równej mierze krytyczny co szyderczy. A mimo to z każdego kadru przebija wzruszenie i czułość wobec spraw i ludzi tamtego świata. Wobec wspomnień, których okruchy uwiecznione zostały z niezwykłą siłą artystycznej wizji.

Retrato da cidade natal de Fellini, Rimini, assim como ele a conheceu, nos anos 30. Mostra o cotidiano de diversos personagens da vila durante um ano, entre travessuras da adolescência, um rigoroso inverno, a passagem de um transatlântico e a ascensão do fascismo.

Numa pequena cidade italiana na década de 30, sob domínio do fascismo, várias histórias se cruzam com as de uma família cujos membros assistem às manifestações em honra do Duce (o líder fascista Benito Mussolini), à passagens do transatlântico “Rex”, à chegada de um misterioso emir e suas odaliscas, aos filmes de Gary Cooper no cinema local è a passagem dos grandes pilotos da tradicional "Mile Miglia". Mágico e arrebatador, com personagens inesquecíveis criados a partir das lembranças da infância de Fellini (1920-1993). Tudo ao som de belos e nostálgicos temas musicais de Nino Rota.

Un an din viața unui oraș mic Italian de pe coastă în anii 1930, cum este amintit de un regizor cu accesul unei superstele la resursele din industria de film italiană și comanda unui cimpoier asupra imaginației noastre.

Элегантная синьора в красном — объект всеобщего вожделения и восхищения. Пышногрудая хозяйка табачной лавки, царящая в фантазиях мальчиков-подростков… Эти и многие другие замечательные эпизоды воскрешают в памяти легендарного мастера кино и оживают на экране, чтобы показать нам призрачный мир прошлого глазами взрослеющего пятнадцатилетнего подростка. «Амаркорд» на романьольском диалекте курортного городка Римини, где вырос Феллини, означает «Я вспоминаю». Действие этой ностальгической картины происходит в итальянской провинции в 30-х годах XX века во времена фашистской диктатуры Муссолини. Гормоны бурлят в юных телах подростков. Семья, церковь и дружба — незыблемые основы быта и жизни горожан. На улицах развешаны гигантские портреты великого «дуче». Секс царит на каждом углу. И жизнь, которую демонстрируют в местном кинотеатре, принимается за эталон реальной жизни.

Mozaičen, grenko-sladek portret življenja v obmorskem italijanskem mestecu nekje v tridesetih letih prejšnjega stoletja. Fellini je film zasnoval po svojih spominih na odraščanje v Riminiju. Eden nespornih vrhuncev priljubljenega »žanra« filma nostalgije, tudi kritika takratnega vzpona italijanskega fašizma; zagotovo najbolj priljubljen film velikega italijanskega režiserja.

Federico Fellinis nostalgitripp till sin ungdoms Italien. Bruno Zanin är en pojke i 30-talets Rimini. Dagarna tillbringar han med sina vänner på stadens gator och begår diverse hyss. Han upptäcker också livets stora mysterium - kvinnor. Stadens storbystade damer förvirrar honom på ett sätt han inte känt till tidigare. Under ytan i denna småstadsidyll vilar dock den växande fascismen.

Büyük beğeni kazanan bir yarı otobiyografi olan Amarcord, 1930larda Mussolini hakimiyetinden hemen önce küçük bir Adriyatik köyündeki yaşam üzerine odaklanmaktadır. Bahar geldiğinde köyde bir festival düzenlenir ve yeni yaşamı kutlamak için sembolik bir şenlik ateşi yakılır. Meydandaki bu buluşma, film boyunca gerçekleşecek birçok buluşmanın ilkidir. Her bir araya geldiklerinde, topluluğun renkli üyeleri kendilerini bütünüyle ortaya koyup tuhaf kişiliklerinden övünç duyarlar. Fesat hâkim olur her yerde. Filme yayılan kaotik hava filmde açık bir olay örgüsü görülmesini zorlaştırır. Amarcord gerçeküstü birkaç sekansa bölünür ve bunlardan birkaçı rengârenk köy ortamında oradan oraya dolaşıp duran Titta adlı genç bir adamın çevresinde gelişir. Siyaset ve aile ilişkileri grotesk bir uyumsuzluk ortamında birbirine karışır. Amarcord 1975 yılındaki En İyi Yabancı Film Akademi Ödülü de dahil tam 13 ödül kazandı.

Malé přímořské městečko 30. let minulého století je obrazem Felliniho rodného Rimini. Ve volném toku vzpomínek a asociací se režisér v jednotlivých epizodách vrací do dob svého dětství a dospívání. Po velkorysém obrazu slavného a velkého města ve filmu Roma, který natočil o rok dříve, se v Amarcordu vrací do důvěrnějšího prostředí malého městečka zalidněného ve své jedinečnosti a bizarnosti nezapomenutelnými postavami. Hrdina filmu Titta nám představuje na pozadí čtyř ročních období svůj malý svět – svéráznou rodinu v čele s otcem a jeho odbojným přístupem k fašistickému režimu, bláznivého strýce Tea, spolužáky z gymnázia, kadeřnici Gradiscu (Štěstíčko) i převyvinutou trafikantku.