Денніс Квейд — американський кіно- та телеактор. Став відомий у 1980-х після участі в кількох успішних фільмах, з того часу зробив кар’єру провідного голлівудського актора. Його популярність зросла в 1990-х після того, як він поборов пристрасть до наркотиків і розлади харчової поведінки. Номінувався на премію «Золотий глобус» (2010) та «Еммі» (2003, 2011).

Народився 9 квітня 1954 в місті Г’юстон (штат Техас, США) в родині електрика Вільяма Руді Квейда та агента з продажу нерухомості Хуаніти Квейд. Старший брат Денніса, Ренді Квейд, також актор. Денніс закінчив школу в Беллейр (Bellaire High School) і вивчав театральне мистецтво в університеті Г’юстона, однак навчання не закінчив і кинув інститут. Корбетт Так, кузина Денніса, також є актрисою.

Кинувши навчання в університеті, Денніс переїжджає в Лос-Анджелес. Спочатку працював офіціантом і клоуном у парку атракціонів. Почав кінокар’єру в 1975 році, знімаючись в епізодичних ролях. Після ролі у фільмі «Йдучи у відрив» (1979) Денніс привернув увагу кінокритиків, а в 1983 заробив їх визнання за роль астронавта у фільмі «Справжні чоловіки».

У 1984 році Квейд знявся у фантастичному фільмі «Втеча від сну», де головний персонаж — ясновидець намагається вплинути на кошмари президента США. Наступним його фантастичним фільмом стала картина «Ворог мій», знята за однойменною повістю Баррі Лонґ’єр. На хвилі успіху актор зіграв ще одну роль у картині «Внутрішній космос» режисера Джо Данте. Персонаж Квейда відправляється на підводному батискафі, зменшеному до мікроскопічних розмірів і введеному всередину людини. На зйомках він познайомився з Меґ Раян, своєю майбутньою другою дружиною.

Крім зйомок у кіно Денніс пише музику і грає в групі «Акули» (англ. The Sharks). Їм була написана музика до трьох фільмів з його участю.

Dennis Quaid (Houston, Texas, 9 d'abril de 1954) és un actor estatunidenc de cinema i televisió. És germà del també actor Randy Quaid, i el seu fill Jack ja ha debutat a la pantalla gran amb la pel·lícula Els jocs de la fam (2012).

Va anar a la "Bellaire High School" en Bellaire, Texas. Va estudiar art dramàtic en el col·legi i en l'institut, però va decidir deixar els seus estudis i traslladar-se a Los Angeles, Califòrnia, amb la finalitat de començar una carrera al cinema. El seu germà gran, Randy Quaid, ja era un conegut actor no obstant això, Dennis, va tenir dificultats en els seus inicis per poder trobar treball. Després d'una sèrie de petits treballs en cinema i televisió un dels primers papers rellevants de Quaid en cinema va ser amb la comèdia dramàtica Breaking Away (1979).

L'any 2000 va guanyar el Premi del Sindicat d'Actors al millor repartiment pel drama Traffic, dirigit per Steven Soderbergh.

Dennis William Quaid (* 9. April 1954 in Houston, Texas) ist ein US-amerikanischer Schauspieler.

Quaid gab 1977 mit Ich habe dir nie einen Rosengarten versprochen sein Kinodebüt.

1979 spielte Quaid eine der Hauptrollen in dem Coming-of-Age-Drama Vier irre Typen – Wir schaffen alle, uns schafft keiner. 1983 spielte Quaid in dem vierfach Oscar-prämierten Film Der Stoff, aus dem die Helden sind einen Astronauten. Im selben Jahr übernahm er zudem die Hauptrolle in dem Horrorfilm Der weiße Hai 3-D.

Quaid sich endgültig als Hauptdarsteller etablieren und spielte in den beiden Science-Fiction-Filmen Enemy Mine – Geliebter Feind (1985) und Die Reise ins Ich (1987) jeweils die Hauptrolle. 1989 verkörperte Quaid in der Filmbiographie Great Balls of Fire – Jerry Lee Lewis – Ein Leben für den Rock’n’Roll den gleichnamigen Sänger. Diese Darstellung brachte ihm viel Lob von Filmkritikern ein.

1994 verkörperte er in Lawrence Kasdans Western Wyatt Earp – Das Leben einer Legende an der Seite von Kevin Costner als Wyatt Earp den Revolverhelden Doc Holliday. 1995 spielte Quaid neben Julia Roberts die männliche Hauptrolle in der Liebeskomödie Power of Love.

Im folgenden Jahr spielte er die Hauptrolle des Ritters Bowen in dem Fantasyfilm Dragonheart, welcher ein annehmbarer Kinoerfolg wurde und dem Fantasygenre wieder zu neuem Aufschwung verhalf. In den folgenden Jahren verkörperte Quaid Hauptrollen in den Filmen Ein Zwilling kommt selten allein (1998) und An jedem verdammten Sonntag (1999), welche ebenfalls beide zu akzeptablen Kinoerfolgen wurden.

Im Thriller Frequency spielte er an der Seite von James Caviezel einen Feuerwehrmann, der über ein Funkgerät mit seinem Sohn in der Zukunft kommuniziert. Es folgten die Beteiligung an Steven Soderberghs Oscar-prämierten Film Traffic – Macht des Kartells und die Hauptrolle in Roland Emmerichs Blockbuster The Day After Tomorrow, welcher mit einem Einspielergebnis von über 500 Millionen US-Dollar zum finanziell erfolgreichsten Filmprojekt in Quaids Karriere wurde.

Lob seitens der Kritiker erhielt Quaid auch für seine Darstellung des homosexuellen Ehemanns von Julianne Moore in Todd Haynes’ Kinodrama Dem Himmel so fern (2002) und für die Rolle des Bill Clinton in Richard Loncraines Fernsehproduktion The Special Relationship (2010), was ihm unter anderem Nominierungen für den Emmy, Golden Globe Award, Screen Actors Guild Award und Satellite Award einbrachte.

Quelle: Wikipedia

丹尼斯·奎德出生于美国德州休斯顿，父亲是一位电工。他在中学和大学期间学习戏剧，在哥哥兰迪的影响下，放弃学业跑到洛杉矶寻求发展。1979年，丹尼斯凭借自行车励志影片《突破》崭露头角。先后出演过《风月俏佳人》《大白鲨Ⅲ》《拯救者》《凤凰劫》《烈血英雄》《天启四骑士》《特种部队：眼镜蛇的崛起》等电影。并与1998年成功执导《真情大地》。

丹尼斯·奎德出生于美国德州休斯顿，父亲是一位电工。他在中学和大学期间学习戏剧，在哥哥兰迪的影响下，放弃学业跑到洛杉矶寻求发展。1979年，丹尼斯凭借自行车励志影片《突破》崭露头角。先后出演过《风月俏佳人》《大白鲨Ⅲ》《拯救者》《凤凰劫》《烈血英雄》《天启四骑士》《特种部队：眼镜蛇的崛起》等电影。并与1998年成功执导《真情大地》。

Dennis William Quaid est révélé par le film L'Étoffe des héros en 1983, où il incarne l'un des astronautes du programme Mercury. Il devient dès lors l'un des jeunes acteurs les plus prometteurs des années 1980, grâce à son sourire ravageur et sa fougue rafraîchissante.

Il confirme son ascension avec la production de Steven Spielberg : L'Aventure intérieure en 1987. Sur le tournage, il rencontre l'actrice Meg Ryan. Leur histoire d'amour sera très médiatisée.

En 1989, il interprète le rockeur Jerry Lee Lewis dans le biopic Great Balls of Fire!.

Il enchaîne avec réussite des films très diversifiés : le western (Wyatt Earp), le drame (Flesh + Bone), la comédie romantique (Amour et mensonges), et le fantastique (Cœur de dragon).

Il est ensuite dirigé par Oliver Stone dans L'Enfer du dimanche, Steven Soderbergh dans Traffic ou encore Todd Haynes dans Loin du paradis.

Après quelques échecs et un divorce, il relance sa carrière avec des films familiaux produits par Walt Disney Studios comme A nous Quatre et Rêve de champion.

Il cartonne dans le film Le Jour d'après en 2004. En revanche, les remakes de Alamo et Le vol du Phénix ne connaissent pas le succès.

On le retrouve dans la comédie Une famille deux en un et dans l'adaptation cinéma de G.I Joe.

À partir de 2010, on le voit régulièrement à la télévision. Dans un téléfilm pour HBO tout d'abord, The Special Relationship, dans lequel il incarne Bill Clinton, puis dans les séries Vegas et The Art of More (une saison chacune).

Vie privée : Dennis Quaid est le frère cadet de l'acteur Randy Quaid.

Le 25 novembre 1978, il épouse l'actrice et productrice américaine P. J. Soles, au bout de quelques mois de relation. Ils divorcent le 23 janvier 1983. Il fréquente par la suite l'actrice américaine Lea Thompson, rencontrée sur le tournage des Dents de la mer 3, de 1983 à 1987.

Le 14 février 1991, il épouse l'actrice américaine Meg Ryan, qu'il fréquente depuis 1988. Ensemble, ils ont un fils, prénommé Jack Henry Quaid (né le 24 avril 1992), qui est également acteur. Après s'être séparés en juin 2000, Dennis et Meg divorcent le 16 juillet 2001.

Depuis le 4 juillet 2004, Dennis Quaid est marié à l'agent immobilier Kimberly Buffington (née le 17 octobre 1971). Ensemble, ils ont eu des jumeaux par l'entremise d'une mère porteuse : Thomas Boone et Zoe Grace (nés le 8 novembre 2007). En mars 2012, Kimberly demande le divorce, citant des « désaccords insurmontables ». Cependant, le couple annule la procédure de divorce en avril 2012, mais se sépare à nouveau en octobre 2012. Kimberly demande à nouveau le divorce le 30 novembre 2012. En août 2013, il est annoncé qu'ils se sont réconciliés.

En juin 2020, l'acteur se marie pour la quatrième fois. Dennis Quaid épouse Laura Savoie, une jeune doctorante de 27 ans. Le couple s'est marié dans un hôtel luxueux à Santa Barbara.

Source : Wikipedia

Dennis Quaid, utalentowany aktor i piosenkarz rozpoczął karierę w połowie lat 70. Uwagę krytyków wzbudził w roku 1979 rolą w obrazie "Breaking Away". Cztery lata później stworzył doskonałą kreację w znakomitym filmie "Pierwszy krok w kosmos", która przyniosła mu nie tylko bardzo pochlebne recenzje, ale również sympatię widzów. Swoją pozycję utalentowanego aktora Quaid ugruntował rolą w kryminale "Wielki luz". Od tamtego czasu artysta nie może narzekać na brak propozycji pracy. W 1989 r. miał okazję połączyć swoje umiejętności wokalne i aktorskie wcielając się w postać Jerry Lee Lewisa w biograficznym filmie "Wielkie kule ognia". Dennis Quaid bardzo długo przygotowuje się do każdej nowej roli. Żeby zagrać chorego Doca Hollidaya w filmie "Wyatt Earp" aktor schudł 21 kilo i był tak słaby, że miał problemy z chodzeniem. W 1990 r. przedawkował narkotyki i znalazł się w klinice. W walce z nałogiem pomagała mu wtedy jego przyszła żona, aktorka Meg Ryan. Quaid oprócz aktorstwa zajmuje się również muzykowaniem. Występuje m.in. w zespole Electrics i jest autorem kilkunastu piosenek filmowych.

O Ντένις Κουέιντ Γουΐλιαμ είναι Αμερικανός ηθοποιός γνωστός για μια ευρεία γκάμα δραματικών και κωμικών ρόλων. Κέρδισε την προσοχή στο έργο του κατά τη δεκαετία του 1980, η καριέρα του ανέκαμψε στη δεκαετία του 1990, αφού ξεπέρασε τον εθισμό του στα ναρκωτικά και μια διατροφική διαταραχή.

Dennis William Quaid (born April 9, 1954) is an American actor. He became known during the 1980s after appearing in several successful films, including as Mike Brody in Jaws 3-D (1983), Alex Gardner in Dreamscape (1984), Remy McSwain in The Big Easy (1987), Tuck Pendleton in Innerspace (1987), Jefferson "Jeff" Blue in Undercover Blues (1993), Bowen in Dragonheart (1996), Joe Doe/William in Gang Related (1997), Frank Towns in Flight of the Phoenix (2004), Jack Hall in The Day After Tomorrow (2004) and Reverend Shaw Moore in Footloose (2011).